Задній амортизатор на велосипед: настройка і рекомендації

Задній амортизатор для велосипеда – для чого необхідний, різновиди та відмінності велосипедних амортизаторів, методи настроювання і ремонт, поради з вибору

Час перших велосипедів, які називали «тряскою кісток», давно минув. Сучасний двоколісний транспорт оснащений пристроєм, призначеним для поглинання ударів, запобігання розгойдування конструкції при їзді в специфічних умовах. Велосипедний амортизатор називають серцем підвіски. Від правильного вибору і налаштування важливого вузла залежить комфорт велосипедиста, швидкість пересування, термін експлуатації байка.

Для чого потрібен задній амортизатор для велосипеда

Підбір двоколісника залежить від цілей катання. Для їзди по місту перевагу віддають хардтейлу. Для поїздок по місцях, порізаним канавами і ямами, лісових та гірських стежках, краще користуватися велосипедом з заднім амортизатором. Підвіска робить подорож комфортним, згладжуючи нерівності дороги. При спуску з гори пристрій захищає обода від ударів.

Створюється відчуття, немов заднє колесо прилипло до землі. На деяких байках встановлений вбудований блокувальник. Елемент конструкції допомагає велосипеду їхати по асфальтованій дорозі як хардтейлу, але з відмінною особливістю. При зустрічі з вибоїнами чи ямами сила удару знімає блокування і активізує підвіску.

Задній амортизатор для велосипеда виконує наступні функції:

  • пом’якшує неприємні відчуття велосипедистів при подоланні перешкод на трасі;
  • знижує навантаження на раму;
  • захищає велосипедиста від ударів при високих швидкостях;
  • усуває силове вплив переднього колеса;
  • гасить розгойдування, стабілізує рух велосипеда;
  • забезпечує стійкість на дорозі.

Недоліком вважається складність при їзді в гору і велику вагу (в порівнянні з хардтейлом).

Різновиди та їх відмінності

Аналог автомобільної конструкції зібраний з двох ковзних трубок, демпфера з вушками, що закріплюють пристрій до рами. Плавну роботу забезпечує особливий тип підшипників − башинги. Задній амортизатор складається з пружини і демпфера. Ресора зі стопорним кільцем гасить розкачку велосипеда, фіксує ступінь просідання. Демпфер стабілізує плавність руху. Конструкцію виготовляють під тип рами і поділяють на 2 види, кожен з яких має свої нюанси.

ВІДМІННОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ
Пружинні Повітряні
Ресора розташована зовні пристрої Значно легше металевого виробу
Виготовляються з сталевого сплаву або міцного титану Всередині встановлений повітряний картридж
Відрізняються жорсткістю, не мають демпферів Закачаний у вилку повітря гасить коливання при їзді
велосипеда Забезпечують стабільність на складних трасах Регулюються насосом через механізм подачі, закриває прохід газу чи рідини (клапан)
Виключають жорсткий удар навіть при максимальній швидкості на складній трасі Характеризуються великою кількістю налаштувань
Встановлюються як на дешевих моделях, так і на спортивних байках Коштують дорожче пружинних пристроїв при меншій надійності на нерівних дорогах

Задні амортизатори випускають також комбінованих видів:

  1. Пружинно-еластомерний тип складається з жорсткої сталевий ресори і гумового демпфера. Велосипедний амортизатор призначений для їзди по пресеченной трасі з невеликими перешкодами. Недоліком вважається сприйнятливість до холоду, при якому знижується властивість гасити коливання.
  2. Повітряно-масляні: функцію ресори виконує накачаний в герметичну камеру повітря, демпфер замінює картридж з маслом.
  3. Суміщені амортизатори. У конструкцію входять: масляний демпфер, механічна і повітряна пружини.

Комплект налаштувань допомагає регулювати жорсткість пружини, змінювати величину масляних клапанів, контролювати тиск повітря.

Способи налаштування заднього амортизатора велосипеда

Регулювання системи необхідна для комфортної їзди, повноцінної роботи ходових деталей велосипеда, зниження ризику пошкодження конструкції.

Поетапна настройка проводиться трьома способами:

  1. Перевірка гнучкості пружини.

Показник вказує на рівень опору амортизатора до зовнішніх навантажень і ваги тіла. Велосипедист підбирає оптимальний стан. При налаштуванні звертають увагу на наступне: найбільш жорстка пружина погано протидіє ударів при їзді на велосипедах. Ослаблена деталь знижує плавність ходу, здатна пробити амортизатор при русі на складних трасах з перешкодами. Отже, необхідно купувати пристрій з підвищеним рівнем навантаження. Чим більше зусиль потрібно докласти для стиснення пружини, тим жорсткіше буде віддача при катанні.

  1. Регулювання швидкості стиснення і повернення деталі на місце.

Цим методом задній амортизатор велосипеда підлаштовують під умови катання (бездоріжжя, рух по лісовій або гірській стежці). Довжина ходу вилки регулюється зменшенням або збільшенням запасу відстані. Завдяки цьому зменшується знос ресори. На пружинних пристроях величину просідання змінюють за допомогою стопорного кільця. Ідеальний варіант − 25%. Повітряні конструкції настроюються через регулювання олійного клапана. Для контролю за рівнем просідання виробники встановили кольорову гумку, показує відповідну варіацію.

  1. Локаут ходу.

Пом’якшувальна налаштування потрібна для катання на велосипеді по рівних дорогах, де немає несподіваних ударів (наприклад, асфальтована траса). Пружині надають твердість, при якій виключена деформація. Блокування застосовують для тимчасової зупинки роботи вилки при русі з тривалими підйомами.

Ремонт заднього амортизатора

Складний процес розбирання амортизаційного пристрою велосипеда вимагає уваги. Якщо немає впевненості, що при зворотній збірці велосипедист не переплутає деталі, краще звернутися в майстерню. Ремонт починають зі зняття вилки, для чого байк піднімають догори колесами. Що робити далі, підкаже покрокова інструкція.

Зняти частині пристрою в наступній послідовності:

  • деталь для регулювання швидкості руху − гальма;
  • колесо, на який припадають найбільші навантаження;
  • рульової кронштейн (горизонтальна туба з вертикальним штоком вилки);
  • опорне кільце і вилка;
  • металева або повітряна пружина (перед зняттям викрутити болти налаштування сили);
  • з вилки витягти масляний демпфер;
  • зняти ущільнювачі (допоможе викрутка);
  • дістати амортизатор;
  • оглянути, почистити, змастити деталі;
  • замінити зношені або поламані елементи;
  • встановити складові частини в зворотному порядку на велосипед.

Після ремонту задній амортизатор працює майже ідеально.

Поради щодо вибору

Невідповідність заднього амортизаторного пристрої типу рами змінює геометрію підвіски і погіршує комфорт велосипедиста під час їзди. При купівлі «серця» підвіски не можна помилитися у виборі, гарантії, найкращою ціною. Професіонали радять:

  1. Купуйте амортизатор, який рекомендує виробник байка.
  2. Пристрій підбирають залежно від цілей катання, моделі велосипеда, суми бюджету.
  3. Конструкція повинна підходити під раму велосипеда. На кожному виробі вказана довжина по осях і хід штока.
  4. При покупці повітряного пристрої для крос-кантрі знайдіть на зовнішньому стоці кольорову гумку, яка допоможе при налаштуванні конструкції.
  5. Стандартна пружина розрахована на середнього велосипедиста. Тому виріб вибирають з урахуванням своєї ваги і особистих переваг.
  6. Об’єднані амортизатори з масляними резервуарами розраховані на просунутий рівень гонщика.
  7. Для правильної роботи вилка і амортизатор повинні бути збалансовані між собою. Всі шви і з’єднання перевіряють на акуратність виконання.
  8. При виборі амортизатора з вбудованим блокатором переконайтеся в наявності спеціального клапана в задньому трикутнику.
  9. Каталожний номер заднього пристрою повинен збігатися з цифрами на коробці.

Висновок

Погана робота заднього амортизатора − не привід для паніки. Пристрій можна відремонтувати своїми руками або замінити новим. Своєчасна реакція на несправність продовжить термін експлуатації двоколісного транспорту і забезпечить велосипедисту комфортну їзду.