Захоплюючий, азартний, корисний велосипедний туризм − це не розвага, а спосіб життя для багатьох мандрівників. Демократичний вигляд здорової і захоплюючого проведення часу став модним трендом сучасного життя. Велотуризм не тільки підтримує фізичну форму, але і розширює можливості в пізнанні світу. Велосипед як мінімум удвічі збільшують швидкість пересування, дозволяючи дістатися до недоступним для автомобіля місцях. Від мети поїздки залежить вибір одягу, спорядження, зручних модернізованих моделей байків. Хоча екологічно чистий велопохід пов’язаний з певним ризиком, правильна підготовка дозволяє легко пройти складні маршрути.
Чим привабливий велосипедний туризм
Відпочинок з користю для душі і тіла − девіз велотуриста, яким може стати будь-яка здорова людина незалежно від віку. Людей, що вирішили приєднатися до загону мандрівників на двоколіснику, цікавить питання: чим привабливий велосипедний туризм і які особливості слід враховувати відпочиваючому. Заряд позитиву, сплеск адреналіну, вільне пересування на великі відстані, можливість у будь-який момент поміняти маршрут для єднання з природою − невеликий перелік переваг активної перепочинку від міської суєти. На шляху зустрінуться пам’ятки, затишні куточки, унікальні місця природи, які не можна побачити з вікна екскурсійного автобуса. Порівняно з пішими походами, велосипедний турист подолає великі відстані за менший час. Велосипед проїде по стежках, недоступним автомобілю. Незаперечна користь велотуризму для здоров’я людини:
- при поїздці задіяна половина м’язів тіла;
- за годину їзди на велосипеді спалюється 500-600 ккал, знижується маса тіла;
- у кров надходить у 2 рази більше кисню і на третину збільшується об’єм легенів;
- привабливий відпочинок знімає стреси, покращує сон, уповільнює процеси старіння;
- їзда на велосипеді зміцнює серцево-судинну систему та імунітет.
Особливості
Наукові дослідження виявили у людей, займаються велосипедним туризмом, підвищений рівень IQ. Мандрівники на двоколісному транспорті гарантовано отримують заряд позитиву і аеротерапії. Головні особливості велотуризму:
- Перед поїздкою можна пройти курс навчання в спеціальних школах для велосипедистів.
- Подорож не вимагає великих фінансових вкладень.
- Потрібен тільки велосипед, зручний одяг, спорядження.
- Поломки в дорозі легко відремонтувати.
- Велосипедний турист отримує можливість широкого огляду, що важливо для естетичного сприйняття краси природи.
- Маршрути доступні у всіх країнах світу (особливо в Європі, де для велосипедного туризму створена спеціальна інфраструктура).
Види велотуризму
По конструктивним особливостям привабливе захоплення підрозділяється на види. Наприклад, з рюкзаком для велотуризму відправляються в традиційний похід на природі. Важкий вантаж пощастить не спина, а велосипед. Цивілізовані (європейські) тури організовують і в містах, і в далеких країнах. Такий вид велосипедного туризму надає можливість відпочити в хорошому готелі, затишному хостелі або кемпінгу. Тут не буде гострих пригод і перешкод по пересіченій місцевості, зате можна насолодитися пам’ятками, мальовничими картинами природи. Вести велотуризму постійно повідомляють про незвичайних маршрутах. Наприклад, про відпочинок в Тунісі. Корисні поради знадобляться мандрівникам, які вирішили взяти напрокат велосипед для відвідування африканського острова Джерба.
По тривалості велосипедні поїздки можуть бути одноденними і багатоденними. Можна здійснити і велопохід вихідного дня, і відправитися на три місяці за тисячі кілометрів від рідного дому. В залежності від особистих уподобань та обраного маршруту, підбирається модель велосипеда і спорядження. Любителі полежати під пальмами не виберуть зимовий велотуризм, а шанувальники гірського велосипеда віддадуть перевагу байкерському відпочинку. Кожен мандрівник знайде оптимальний варіант. Все що потрібно − це визначитися з видом велотуризму.
Спортивний
Захоплення цим видом вимагає хорошої фізичної підготовки, т. к. не відноситься до розряду активного відпочинку. Федерацією спортивного туризму встановлено 6 категорій велосипедного походу − від самого простого до підвищеної складності, пов’язаної з перешкодами.
Спортивна дисципліна передбачає використання велосипеда як єдиного засобу пересування з регламентованим часом і встановленою довжиною маршруту. Наприклад, проїхати на велосипеді 800 км за 20 днів. Половина шляху складається з важкопрохідних доріг, заболочених ділянок, переправ через річки. Бажаючі отримати першу категорію мають подолати 300 км за 6 днів.
Прихильники спортивного велотуризму, прирівняного до багатоборства, вибирають велосипеди зменшеної ваги, з 4-5 передачами швидкостей і без багажників.
Гонщицкий
Маршрути вело-мандрівників відрізняються рівнем складності. Гонщицкий велотуризм характеризується швидкісною їздою комфортним дорогах. Цьому виду віддають перевагу професійні спортсмени з багаторічним стажем. Велосипедисти не зупиняються на пікніки, їдуть без вантажу, долають за день більше 200 км. Поодинокі або командні подорожі вимагають ґрунтовної підготовки. Гоночний вид спортивного велотуризму передбачає проходження заданої відстані за мінімальний час.
Експедиційний
Велосипедисти, які віддають перевагу поєднувати красу природи з ризикованою їздою, вибирають маршрути з ділянками різної складності. В експедиційному вигляді велотуризму обов’язково присутні болота, гірські стежки, замерзлі водойми. Подорож «з перешкодами» поєднується з відпочинком в облаштованій наметі, гарячою їжею, цікавими вечорами біля багаття. Для поїздок вибирають гірські велосипеди з широкими покришками, гарною прохідністю, вантажопідйомністю. Поліпшені велосипедні моделі випускаються в США, країнах Європи.
Байкерський
Прихильники цього виду велотуризму максимально відчувають фортеця свого двоколісного транспорту. Агресивна їзда наповнена стрибками, небезпечними поворотами, трамплінами. Цей вид туризму приваблює велосипедистів, які бажають полоскотати нерви. Байки-позашляховики створені для їзди в складних умовах. Велосипеди з міцною рамою, широкими колесами, великим набором передач (24-27) характеризуються універсальною і надміцної конструкцією. Байкерський велосипедний туризм підходить для спорту, тривалих подорожей і вирішує 4 завдання:
- Допомагає насичено і незвично провести відпустку.
- Покращує фізичну активність і здоров’я велосипедиста.
- Дає викид адреналіну, який неможливо отримати в звичайних умовах.
- Перевіряє і демонструє потужність велосипеда.
Рекомендації по вибору велосипеда для велосипедного туризму
Подорож стане успішним, якщо правильно підібрати транспортний засіб. Наприклад, конструкція дорожнього велосипеда створена для їзди з прямою спиною при відсутності розподілу ваги на кермо. Тому поза траси з гравійним покриттям або при зустрічі з ухилом на пересіченій місцевості у велосипедних туристів виникають проблеми. Для різних видів відпочинку підбирають байки з урахуванням технічних характеристик.
| Тип велосипеда | Призначення | Особливості |
|---|---|---|
| Туринги | Виключають агресивний екстремальний стиль катання Використовуються для спортивного виду велотуризму і традиційних походів |
Міцна основа Легкий хід по грунтових дорогах і рівному шосе Підвищена вантажопідйомність 18-27 передач |
| Гірські | Висока прохідність по бездоріжжю Велосипеди призначені для міського туризму, далеких подорожей, спортивного катання |
Позашляхова рама Надійні амортизатори Широкі колеса До 27 передач |
| Гібридні | Об’єднання туристичного та гірського велосипеда з гарною прохідністю, жорстким режимом руху | Велике колесо Передні амортизатори Шосейна рама |
| Дорожні | Практичні велосипедні моделі підходять для тривалих подорожей різної складності | Міцна конструкція Потужні колеса М’яке сідло Відсутній амортизаційна вилка |
| Гоночні | Швидкісна їзда по рівним дорогам | Низька прохідність Тонкі шини Слабка маневреність велосипеда |
Професіонали радять при виборі моделі врахувати головні вимоги до засобу пересування велотуриста:
- надійність велосипеда;
- легка вага;
- міцна рама (краще із сталі або титану);
- передня вилка з повітряним і гідравлічним амортизатором;
- комфортне сідло;
- широкі шини;
- пряме кермо;
- потрійна кривошипная система;
- хороші гальма;
- наявність велосипедного багажника;
- вантаж, вага вантажу − 25 кг;
- велосипед повинен підходити для руху по пересіченій місцевості.
Яке спорядження необхідно мати з собою
Велопохід − не тільки захоплююче подорож по незвіданих стежках. Перед заїздом турист повинен підготувати наступне спорядження:
- Маршрут із зазначенням місць для планових зупинок.
- Намет, спальник.
- Рюкзак для велотуриста.
- Спеціальний одяг.
- Запас води і їжі.
- Аптечка.
- Кухонні приналежності.
- Газова пальник.
- Казанок, топірець, сірники.
- Таблетки сухого пального.
- Насос, запасна камера, набір інструменту на випадок ремонту велосипеда.
- Сумка на кермо.
- Дощовик, поліетиленова плівка.
- Фари, мигалки, ліхтар.
- Килимок з пластмасовою пінки для збереження тепла або надувний матрац.
- Герметичний мішок для зберігання документів, одягу, грошей.
- Пакети для сміття.
- Моток алюмінієвого дроту.
- Страховка велотуриста.
Необхідна велосипедний одяг
Недосвідчені туристи в останню чергу збирають особисті речі. Велосипедисти вважають, що на їх упаковку немає часу, тут головне полягає в підготовці велосипеда і виборі маршруту. Підготовлена заздалегідь екіпірування зробить подорож комфортним, не змусить велосипедиста мерзнути або знемагати від спеки. Одяг і взуття велотуриста підбирається в залежності від сезону і тривалості походу. Обов’язкові елементи екіпіровки:
- Велосипедний шолом, що захищає голову від травм при падінні.
- Рукавички з гелієвими вставками (зменшують тиск на руки, забезпечують надійне зчеплення з кермом при гальмуванні). Влітку вибирають рукавички з легких матеріалів з короткими пальцями.
- Облягаючі шорти або зручні еластичні штани, які полегшують роботу м’язів і суглобів малого тазу.
- Велосипедне термобілизна для осінніх поїздок.
- Куртка з тканини, яка добре вбирає піт.
- Дощовик.
- Легка шапочка.
- Світловідбиваючі стрічки, пришиті на одяг.
- Кросівки, зафіксовані на педалях велосипеда.
- Вовняні і бавовняні шкарпетки.
Для одноденних поїздок підбирають зручний спортивний одяг яскравих кольорів. Велосипедиста повинні бачити всі учасники дорожнього руху.
Висновок
Перший заїзд в історії велосипедного туризму здійснив сер Джон Фостер Фрейзер (1896). Разом з товаришами шотландський письменник вирушив у навколосвітню подорож на безпечних велосипедах Rover. Приятелі об’їздили 17 країн і подолали 20 тисяч миль за два роки і 2 місяці. З тих пір велотуристи не ставлять завдання перевірити особисту витривалість або встановити новий рекорд швидкості. Головна мета поїздок − помилуватися краєвидами, побачити красиві міста, добре відпочити наодинці з собою або в компанії друзів.
